Є в нашого народу чудові традиції-колядування, щедрування, посівання і вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче,що є в народі-його пісню, мову, етнографію, історію.

          Пора вечорниць - це довгі вечори глибокої осені і зими. Збирались у когось у хаті. Кожен брав із собою роботу. На вечорницях пряли, вишивали, мотали пряжу, чесали вовну. Плели кошики й майстрували інші предмети домашнього вжитку. На вечорницях співали й танцювали. А скільки тут можна було почути розповідей про чаклунів, відьом, русалок.

          Учні 3-Б класу разом із класним керівником Місюрак Зоряною Віталіївною спробували відтворити таємничість дійства українських вечорниць. Присутні довідались і про давній звичай пекти «Калиту» (святковий калач,який хлопці повинні були надкусити, щоб цього року сподіватися пари), і про ворожіння дівчат (на воску, на предметах, які були сховані під тарілками). Не обійшлося, звичайно, і без жартів…Бо що ж за вечорниці без «підколювання» хлопців до дівчат, без гуморесок, без веселих і смішних історій. Насміялися досхочу і від гри «З’їж вареник». Спритні хлопці - молодці повинні були доскакати у мішку до столу і зїсти вареник, не торкаючись руками. Все свято супроводжувалось виконанням українських пісень «Несе Галя воду», «Мені ворожка ворожила…»,  «Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці…», «Била мене мати».

           Задоволені гості свята щиро подякували учням за прекрасний виступ, за хороший настрій і на кінець смачно поласували варениками.